Прикраси зі скла в техніці фюзінг

Fusing (fusion) в перекладі з англ. означає плавлення. В українській термінології також використовується слово "спікання".

Перші вироби в даній техніці датовані 2000р д.н.е. були знайдені в районі Месопотамії. Також ця техніка була поширена за часів стародавнього Єгипту та Риму і була вельми популярною аж до епохи середньовіччя. Але згодом, з розвитком гутного скла стала мало вживаною.

В 70х роках 20століття майстри, що працювали в галузі гутного скла та вітражу почали експериментувати над виготовленням такого скла, яке б мало однаковий коефіцієнт теплового розширення, що позволило б його спікати. І в 1974р було розпочате промислове виробництво скла призначеного для фюзінгу.

Художник, котрий працює зі склом в техніці спікання має величезний арсенал засобів та можливостей, проте, з іншого боку, для їх освоєння потрібна шалена кількість зусиль та кропіткої праці. Інформацію по технології зазвичай можна знайти лише іноземними мовами, та й все одно дуже обмежену. Тому, практично, всі технічні прийоми це результат експериментів, проб і помилок.

Загалом процес заключається в тому, що листи кольорового скла розрізаються на дрібні частинки потрібної форми та розміру, з них викладається малюнок та розплавляється в пічці.

Коли я роблю свої прикраси, то спочатку досконало продумую ескіз і кожний крок виконання. В разі необхідності виготовляються термостійкі форми. Підбираю колір скла. Отримані в результаті спікання елементи додатково обробляю алмазними інструментами, потім знову випалюю, після того декорую препаратом золота, платини, люстрами, металіками і знов термічно обробляю в пічці. І так до трьох, чотирьох разів. На кожному етапі надзвичайно важливим фактором є дотримання температурного режиму . Готові деталі монтую, скріпляю між собою за допомогою вощеної нитки, шкіри, чи металевих елементів.

Але найприємніший момент настає тоді, коли я нарешті бачу блиск очей захоплених жінок, котрі приміряють на себе мої творіння. Це дарує мені дивовижні емоції, я відчуваю себе найщасливішою людиною бо дарую радість іншим. Думаю, заради цього варто творити.

 

 
повернутись на головну сторінку